незаплямована душа

Just another WordPress.com weblog

feelings вимкнено

дихати дуже складно. мати вологість повітря у 27% замість такої, де не висихають речі, напевне як мінімум відсотків 70 – це суцільна катастрофа. маю головний біль, важко дихати, мозок не працює зовсім. тиняюсь, щось роблю, уві сні повертаюсь знову на море … а всі інші сни суцільний мотлох. я згодна на все, щоб тіки почуватися добре. тим більш щось моє я мовчить тихенько у мені і не підказує, що робти. всі чогось хочуть від мене, а я хочу одного – свободи. тому маю надію втікти ще на трохи часу на природу. побудти насамоті, мені цього дуже не вистачає. ще трохи почитати. трохи помалювати, трохи послухати тишу, відчути літо і взяти від нього найкраще, а не скражитися на спеку… мене це втомлює у людях.

треба шукати вихід.

Серпень 5, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 2s коментарів

я сама з собою сьогодні розмовляю

і не думай закохуватися. чула і не думай.

не можна. хочеться. але не треба.

всьо. я розумію .. весна.. всі діла. не смій! чула? потрібен розум. тверезий розум.

а не так як зараз. підлога виходить з-під ніг.

тримайся.

і що це в мені таке говорить?? можна зовсім трохи покохати?

ні. забудь про це.

Квітень 4, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 3s коментарів

тенденції/ хіба щось змінюється?..

початок 2005
Photobucket
кінець 2005
Photobucket
початок 2006
Photobucket
кінець 2006
Photobucket
початок 2007
Photobucket
середина 2007
Photobucket
початок 2008
Photobucket

Квітень 2, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 2s коментарів

діалог/на випадок якщо хісторі у асі кудись подінеться

диалог:

(23:47:49 9/02/2008)
честно, я думаю, что надо парню все сказать окончательно!

viki (23:48:02 9/02/2008)
и что же окончательно?

(23:48:04 9/02/2008)
как бы это не было больно!

(23:48:12 9/02/2008)
потом будет хуже!

(23:48:26 9/02/2008)
окончательно, что мы – друзья!

(23:48:35 9/02/2008)
и ничего больше не будет!

viki (23:48:38 9/02/2008)
хочешь прочесть то что мне ответили, на мое признание?

(23:49:02 9/02/2008)
просто не хочу я, чтобы он расстраивался, ведь мнительный очень

(23:49:34 9/02/2008)
хочу, если мона

viki (23:50:26 9/02/2008)
сейчас в архивах пороюсь. оно мне на е-мэйл пришло. два года назад. 14 февраля писала тогда.

дура набитая. я.
сейчас подожди

(23:51:11 9/02/2008)
так это кто написал, вот этот парень?

viki (23:51:20 9/02/2008)
нет. товарищ ***

(23:51:25 9/02/2008)
с которым вы договорились о встрече?

viki (23:51:26 9/02/2008)
коли знаешь такого

(23:51:53 9/02/2008)
ты его показывала на фотках

viki (23:52:42 9/02/2008)
человек, который просто поменял меня . ВСЮ. с головы до ног. первернул мое мировоззрение.

понятие о чувствах. и так далее. и я не жалею что скзала ему

(23:53:29 9/02/2008)
он тебе сейчас неприятен?

viki (23:53:44 9/02/2008)
нет конечно. он чудесный человек

viki (23:55:27 9/02/2008)
вот:

Меня чрезвычайно удивило, если не сказать поразило, твое первое письмо. Безусловно, мне безумно

приятно слышать такие слова от прекрасной девушки. Я не ожидал и даже представить не мог, что

мне когда-либо напишут такое. Но тем не менее чувствую себя неловко, даже виновным во всем этом.

Потому что не хотел и не думал так ранить чье-либо сердце.
Как бы банально это не звучало, но жизнь такова, что редко настолько пламенные прекрасные

чувства оказываются взаимными. И этот случай – не исключение. Но повторюсь, что мне и впрям

очень приятно. Я очень хочу, чтобы ты нашла кого-нибудь в своей жизни, к кому могла бы

почувствовать то же и, что не менее важно, кто подобные чувства испытывал бы к тебе.

(23:57:04 9/02/2008)
вежливо

(23:57:41 9/02/2008)
но больно, такие письма получать, это точно

viki (23:57:44 9/02/2008)
он думал,что он причинил мне боль. но я ему до сих пор благодарна. что я способна ТАК любить.

это было самое большое чувство в моей жизни на сегодняшний день. и пока что ничего не может это

…ммм не знаю как по русски …перевершити

(23:58:23 9/02/2008)
я на себе не знаю, т.к. никогда никому не открывала своих чувств

viki (23:58:53 9/02/2008)
просто есть что-то абсолютное, по сравнению с чем ничто другое и рядом не стояло

viki (23:59:10 9/02/2008)
это было оно. и я была уверена в том, что я ему говорила. иначе бы не говорила

(23:59:31 9/02/2008)
но с тобой я согласна, что очень важно знать просто для себя хотя бы, что ты можешь так любить

viki (00:00:05 10/02/2008)
наверное теперь мне так плохо,потому что я не могу так чувствовать как тогда

(00:00:13 10/02/2008)
Вика, я иногда, особенно в последнее время поражаюсь твоим мыслям, их глубине

viki (00:00:20 10/02/2008)
моим?

(00:00:40 10/02/2008)
да, твоим!

viki (00:00:57 10/02/2008)
каким именно?

(00:01:22 10/02/2008)
об отношениях и о чувствах

viki (00:01:48 10/02/2008)
ну мысли.. мои. какие есть.

(00:01:51 10/02/2008)
о том, как ты меняешься и что является этому причиной

(00:02:29 10/02/2008)
я так о себе редко задумываюсь, а даже когда хадумываюсь, то потом все равно на те же грабли!

(00:02:45 10/02/2008)
мыслиразвисли – ум раскорячился:)

viki (00:02:46 10/02/2008)
я меняюсь… не знаю даже.. со знаком вопроса

(00:03:38 10/02/2008)
меняешься еще как!

viki (00:03:42 10/02/2008)
просто … ты не все знаешь. о том периоде…

(00:04:00 10/02/2008)
вообще нияччего не знаю!

viki (00:04:45 10/02/2008)
как меня предал. лучший друг… ну долгая история

(00:04:55 10/02/2008)
если захочешь можем как-нибудь встретится и поговорить по душам

viki (00:05:10 10/02/2008)
думаю после сессии и твоих соревнований

viki (00:05:39 10/02/2008)
я вобщем пережила тогда столько, что боюсь обжечься

(00:05:41 10/02/2008)
это точно!

(00:06:32 10/02/2008)
осторожность еще никому не мешала!

viki (00:06:45 10/02/2008)
паническая осторожность

(00:06:52 10/02/2008)
я тоже боюсь снова обжечься!

(00:07:07 10/02/2008)
но надо стараться смотреть вперед

viki (00:07:17 10/02/2008)
мне так сложно доверять людям.

(00:07:51 10/02/2008)
помнишь, ты мне присылала статью “” Умей сказать прощай”?

viki (00:08:01 10/02/2008)
да помню

(00:08:43 10/02/2008)
так там мне запомнились вот такие слова: “пока не расстанетесь с предыдущим, вы не сможете

открыться будущему”

(00:09:27 10/02/2008)
мне кажется это “предыдущее” можно отнести не только к людям, но и к чувствам и переживаниям,

как хорошим так и плохим

viki (00:10:36 10/02/2008)
вобщем картина такова: когда мне кажется, что это что-то глобальное, настоящее, и т.д. я кидаюсь

в это с головой, и говорю людям правду. и это моя ошибка

viki (00:10:42 10/02/2008)
или не ошибка

viki (00:10:54 10/02/2008)
потому что они должны знать

viki (00:10:59 10/02/2008)
что я чувствую

viki (00:11:26 10/02/2008)
я ведь никому не делаю больно, не прошу ничего. я просто этим благодарю их

(00:12:52 10/02/2008)
и на это не надо отвечать? просто принимать как благодарность?

viki (00:15:15 10/02/2008)
ну я к этому так отношусь. по крайней мере когда я говорю, что я люблю человека, я совсем не

требую от него ничего. я не говорю,что он мне причинил боль. я его благодарю.
но я говорю это крайне редко, крайне. всего один раз говорила
и не говорю сейчас никому больше не потмоу что я боюсь это кому-то скзаать, а потому что я

больше не могу любить как тогда. ничто не может сравниться с тем чувством.
вот.

(00:17:32 10/02/2008)
вот за это он и просил прощения у тебя

viki (00:18:03 10/02/2008)
за что? что я не могу любить?

(00:19:01 10/02/2008)
за то, что ты ему подарила свои чувства, а он на них не ответил

(00:19:12 10/02/2008)
а любить ты можешь

viki (00:19:34 10/02/2008)
на самом деле… любовь, она же никуда не делась.

viki (00:19:45 10/02/2008)
я же не перестала его любить в один миг

(00:20:53 10/02/2008)
только теперь надо, чтобы другой человек подарил такую же искреннюю любовь и тебе бы захотелось

ему ответить взаимностью

(00:21:26 10/02/2008)
Ой, Вика, как это все ужасно сложно!

viki (00:21:46 10/02/2008)
даже не знаю.что ответить. алгоритм неверный. я не могу ответить просто потому что кто-то мне

дарит любовь

viki (00:22:21 10/02/2008)
я должна полюбить. ну или хотя бы влюбиться.
и вообще любовь и отношения- это две большие разницы.

viki (00:22:47 10/02/2008)
эх Таня, все просто, а не сложно

(00:24:08 10/02/2008)
для меня сложно

viki (00:24:23 10/02/2008)
отношения – сложно
любовь- просто

Березень 30, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 2s коментарів

Самое главное — то, чего не увидишь глазами…
Экзюпери

він сказав, що йому було сумно. він сказав. що до ньго ніхто не заходив і він почувався дуже самотнім. я казала йому (чи просто думала про це) як я хочу йти йому назустріч. скільки разів,
господи, певно сотні, прокручувала у мізку варіанти, що ж нам робити. я не могла викинути його із голови. ні. із голови могла. а от із життя.. я його зосім не знала. і він не знав мене. я знала про нього тільки те, що сама придумала. а те що він думав про мене – бог його зна – що воно було. але його рішенням було- певно викреслення мене із свого життя

і скажіть мені тоді – чим відрізняється – коли ти придумаєш собі ідеальну людину – і будеш мріяти про неї. або коли ти знаєш людину, яку б тобі хотілося вважати.. ні.. не ідеальною.. а на підсвідомому рівні своєю. розумієте, що таке підсвідомо? це коли без слів..без сенсу. знаючи стовідсотково і не знаючи нічого.
бо мені дуже хочеться. приходь до мене. будь моїм somebody
а депеші.. вони мають пісні на всі випадкиу житті . я люблю їх, як не люблю ніщо у цьому світі

 depeche mode -somebody-

I want somebody to share
Share the rest of my life
Share my innermost thoughts
Know my intimate details
Someone who’ll stand by my side
And give me support
And in return
She’ll get my support
She will listen to me
When I want to speak
About the world we live in
And life in general
Though my views may be wrong
They may even be perverted
She’ll hear me out
And won’t easily be converted
To my way of thinking
In fact she’ll often disagree
But at the end of it all
She will understand me
Aaaahhhhh….
I want somebody who cares
For me passionately
With every thought and
With every breath
Someone who’ll help me see things
In a different light
All the things I detest
I will almost like
I don’t want to be tied
To anyone’s strings
I’m carefully trying to steer clear of
Those things
But when I’m asleep
I want somebody
Who will put their arms around me
And kiss me tenderly
Though things like this
Make me sick
In a case like this
I’ll get away with it
Aaaahhhhh….

Березень 28, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 3s коментарів

уходи, февраль!
В сумерках растаял звук шагов,
Птицы молчат.
Незаметно с синих берегов
Схлынул закат.

Я на песке разведу костер,
Тени отступят в ночной простор.
Теплым ветром дышит ночная даль,
Здесь тебя не ждут, уходи, февраль.

Уходи, февраль, ты не нужен здесь,
Бурями не хмурь синь моих небес.
В маленький мой мир пришел покой
И тишина.

Все испепеляющей тоской
Я не больна.
Там, где пожар достигал небес,
Травы густы и прохладен лес.

Я тебя звала, я была в огне,
Но тогда твой холод был нужен мне,
А теперь, февраль, не твоя пора,
Уходи, февраль, уводи ветра.

Не роняй снежинки в сумрак вод,
Нет той меня.
Только лишь костёр остался от
Моря огня.
Только один мой костер. А жаль -
Ты на два дня опоздал, февраль.
Теплым ветром дышит ночная даль,
Здесь тебя не ждут, уходи, февраль.

Уходи, февраль, ты не нужен здесь,
Бурями не хмурь синь моих небес
Fleur (уходи февраль)

я знаю, що мій настрій за день змінюється 100 разів, але нехай я вдень буду посміхатися, а вночі сумувати, таким світлим-світлим сумом. бо треба ж перемежати емоції, так і буду робити. але тихесенько і щоб ніхто й не знав…

та й оце точнісінько сказано “Все испепеляющей тоской я не больна”. мені просто сумно.. ну не просто, а з деяких приводів, але я посумую, подумаю.. а потім знову буду посміхатися

добраніч
..
.

Лютий 23, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | , | 2s коментарів

розмова із собою / та.. як завжди.

дівчинко, люба! та хіба ти сама себе впізнаєш? чи думала ти, що будеш робити так, як робиш зараз?

думаю, що й навіть гадки не мала про те, що зараз відбувається. можливо тобі страшно, можливо ти не дуже впевнена в собі, але заради того щоб відчувати ТАКЕ я згодна пересилити себе, зробити щось нейморвірне, бо кінець кінцем я ж хочу бути щасливою! я хочу цього натхнення, я хочу відчувати цей емоційний підйом. та ні… просто хочу посміхатися без причини))

я думаю я на це заслуговую. тимбільш, що таки ~своїми руками~ намагаюся побудувати все це щастячко…

нехай пройде трохи часу – і я все зрозумію, зроблю певні необхідні висновки, а до цього … я буду жити … насолоджуватися … радіти.  бо перший шанс “тоді-саме тоді(!!)” я вже використала і ні трохи про те не жалкую, тепер час використати ще один шанс, тимбільш що бачу рух назустріч так би мовити, а не в різні сторони …….. і я факін щ-а-с-л-и-в-а від цього ! ! !

Лютий 7, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 1 коментар

вот искала я хз сколько времени человека – прекрасно, я его нашла! и теперь он мне больше не нужен, и не интересен
более того мне вообще на него плевать
и кто теперь мне объяснит почему так происходит
я перестаю понимать сама себя
мисс_индиферентность

Січень 30, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 3s коментарів

ілюзії

скільки часу можна жити в ілюзіях…

можливо мені так просто зручно…

або це захищає мені від чогось…

Січень 14, 2008 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | 3s коментарів

меланхолічне

зовсім нема святкового настрою… можливо в мене так кожного року відбувається?… ні не памятаю. зовсім нічого не хочеться, ні працювати, ні відпочивати. хочеться просто сидіти та хникати.. чи просто мовчки лежати, і щоб зі мноб ніхто не розмовляв, не дзвонив й не заходив до мене в кімнату. мені дуже затишно й одній. хочу бути одна. мене роздавить скоро той навколишній світ.

хник.хник.

слава богу що ніхто не читатиме це що написане. мені починає подобатися цей щоденник. він для мене. і мене не цікавить,що думають з цього приводу інші.

хник..

Грудень 26, 2007 Опубліковано smallbeetle | Без рубрики | | No Comments Yet